Золити
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗОЛИТИ, золю, золиш, недок., перех. 1. Парити білизну, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи (у 2 знач.). [Риндичка:] В понеділок ваша сусіда, ..Гапка підщипана, та золила сорочки у жлукті (Марко Кропивницький, I, 1958, 502); За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір'ю золили його в жлукті цілий ранок (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 126). 2. перен., розм. Пробирати, лаяти кого-небудь; докоряти комусь. — Куди ж се вона? — Піде другу невістку золити. Мене оце точила, а то ще по другу пішла (Панас Мирний, III, 1954, 73). ♦ Золити голову кому — те саме, що Голову гризти (див. голови). Безумовно, важко підліткові було справлятись з роботою і на полі і вдома. Та вже й тим незрівнянно стало краще, що не допікав ніхто зверху, не золив голови (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 33). 3. спец. Обробляти шкіру спеціальним розчином для видалення шерсті. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 679.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗОЛИ́ТИ, золю́, зо́лиш, недок., перех. 1. Парити білизну, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи (у 2 знач.). [Риндичка:] В понеділок ваша сусіда, ..Гапка підщипана, та золила сорочки у жлукті (Кроп., І, 1958, 502); За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір’ю золили його в жлукті цілий ранок(Тют., Вир, 1960, 126). 2. перен., розм. Пробирати, лаяти кого-небудь; докоряти комусь. — Куди ж се вона? — Піде другу невістку золити. Мене оце точила, а то ще по другу пішла (Мирний, III, 1954, 73). ◊ Золи́ти го́лову кому — те саме, що Го́лову гри́зти (див. голова́). Безумовно, важко підліткові було справлятись з роботою і на полі і вдома. Та вже й тим незрівнянно стало краще, що не допікав ніхто зверху, не золив голови (Крот., Сини.., 1948, 33). 3. спец. Обробляти шкіру спеціальним розчином для видалення шерсті. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 679. Золити, лю, лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 178.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• 1золити — золю/, зо/лиш, недок., перех. 1) Парити білизну, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи (у 2 знач.). 2) перен., розм. Лаяти, картати кого небудь; докоряти комусь. 3) спец. Обробляти шкіру спеціальним розчином для видалення… … Український тлумачний словник • 2золити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 3визолювати — юю, юєш, недок., ви/золити, лю, лиш, док., перех. 1) Видобувати луг із рослинного попелу. 2) Видобувати з маси за допомогою води найбільш розчинні складові частини. 3) Виварювати, промивати, видержувати в лугові … Український тлумачний словник • 4дозоляти — я/ю, я/єш, недок., дозоли/ти, золю/, зо/лиш, док. 1) перех. Закінчувати золити. Дозоляти білизну. 2) неперех., кому, перен., розм. Те саме, що дошкуляти 1) … Український тлумачний словник • 5золений — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до золити … Український тлумачний словник • 6зоління — я, с. Дія за знач. золити … Український тлумачний словник • 7перезолити — золю/, зо/лиш, док., перех. 1) Золити ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Зіпсувати надмірним золінням … Український тлумачний словник • 8пазолити — Пазолити: (руки) нівечити [VI] мати руки в попелі, возитися біля печі [19] пазолити: (руки) нівечити [VII] … Толковый украинский словарь • 9визолити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови • 10пазолити — дієслово недоконаного виду бруднити золою діал … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |