Зобгати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зобга́ти, -га́ю, -єш, гл. = Зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатериносл. у. (Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087.
