Знакомитий

Знакоми́тий, -а, -е. Примѣчательный, достопримѣчательный, примѣтный, извѣстный. Це знакомитий буде стовпець, бо сучків дуже багато. Черниг. г. Це свита знакомита. НВолын. у. Сусіди, сусідоньки, не бачили моєї жінки? Моя жінка знакомита: підтикана ззаду свита, на ніжку налягає, ще й на плечах горбок має. Ном. № 9116. Прийми (Гомере) нас під свою опеку знакомиту. К. ХП. 70. Був альфа і омега знакомитого товариства святих братів Кирила і Неводі я. К. ХП. 11.