Знадво́ру, нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив’язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.
