Змислити
Зми́слити, -лю, -лиш, гл. Подумать; придумать; выдумать. А грішачи, змислив собі, шо ще я млад; покаюся прежде смерти, не пійду і в ад. КС. 1883. II. 470. Покажеш праведне слово так, як воно вийшло з праведних уст, сами ви дивуєтесь, як то воно в таку далеку старовину так ясно та сміливо змишлено. К. (О. 1861. II. 230). Змислили п’яним собором. К. ПС. 126.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал.
1. Уявити. А я б і справді з дорогою душею зараз би до вас вибралася, дарма, що тепер північ і надворі негода, яку тільки можна собі змислити (Леся Українка, V, 1956, 72); Важко було.. простим і чесним людям змислити все, що коїли фашисти в часи окупації (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 54).
2. Придумати. Чи можуть кати такі змислити муки, Которих би ти [борець] не стерпів І їм покорився? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 228).
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |