Злегка

Зле́гка, нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. Злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗЛЕ́ГКА присл. Ледь помітно, трохи.

Приклади

Її очі сіяли, обличчя злегка зашарілось, рухи стали жвавіші. (Леся Українка) Тимко стояв струнко, розвернувши груди і злегка нахиливши праворуч голову. (Григорій Тютюнник) Зайшов високий чоловік, голова в якого була злегка вкрита сивиною. (І. Цюпа) Вітер починався щодня по заході сонця, дув цілу ніч з берега, але вода лиш злегка брижилася від нього. (П. Загребельний)

Несильно.

Приклади

Через кілька секунд двері рипнули злегка й увійшла під серпанковим покривалом якась постать. (М. Йогансен) Я злегка б'ю по Івановій крашанці, але ні його, ні моя не піддаються. (М. Стельмах) Фрунзе в задумі злегка постукував пальцями по карті. (О. Гончар) Петрусь випередив вартового, присів біля командира, рукою злегка сіпнув за його розстебнутий комір. (К. Гриб)

Ледь чутно.

Приклади

Зінько злегка застогнав. (Б. Грінченко) Голос його злегка задрижав. (І. Нижник) Татарин уві сні щось тихо-тихо шепотів, часом злегка зойкав. (Ю. Логвин)

Не поспішаючи, поволі, помалу.

Приклади

Замахала злегка крильми зозуля. (Л. Мартович) Злегка поклонивсь [гетьман]. І як людина літня і перевтомлена подався на своє ложе. (Г. Колісник)

розм. Легковажно, несерйозно.

Приклади

[Галя:] Дуже ж ви злегка на нас дивитесь, Лука Семенович. Тільки й думаєте, що про убори секрети бувають? А може й про що важніше? (Панас Мирний) Навіть до своїх звичайних заробітків відносився він тепер злегка і не шукав їх. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)