Зискати

Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому нічого не зищеш. Ном. № 1479.

СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. 1. Відшукати, знайти. – Недаром у пісні співається: Нема в світі правди, Правди не зискати... (І. Пільгук). 2. Одержати зиск від чого-небудь. Інший на місці Германа затер би в долоні з радості, що удалось так гарно зискати (І. Франко). – Ах, якби ми так могли, може, більше можна б було зискати... (О. Лисяк).

ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ

Зискати — виграти справу у суді.

Ілюстрації

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}