Ззивати
Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975.
Сучасні словники
1. ЗЗИВАТИ і рідко ІЗЗИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗІЗВАТИ, зізву, зізвеш, док., перех., розм. Сигналом, криком чи якось інакше збирати в одне місце всіх або багатьох; скликати.// Кликати, запрошувати куди-небудь, до когось.
2. ззивати — Ззива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. ззивати — ззива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови ззивати — див. кликати Словник синонімів Вусика
4. ззивати — Ззива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975. Словник української мови Грінченка
5. ззивати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
Ілюстрації
Медіа
.Іншими мовами
3. einladen https://www.dwds.de/wb/einladen#1
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/zzyvaty https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B7%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8