Зза

Зза, пред. Изъ-за. Вилітали орли зза крутої гори. Нп. Баба сім миль зза пекла. Ном. № 242. З-ЗА, ІЗ-ЗА, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. з-за, із-за виражають: Просторові відношення 1. Уживається на означення спрямування руху, дії з протилежного або зворотного боку. Із-за лісу, з-за туману, Місяць випливає (Тарас Шевченко, I, 1963, 93); Аж ось з-за воріт показалася чиясь низенька постать (Панас Мирний, IV, 1955, 58); Раптом здалеку, з-за села, вдарив кулемет (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 45); Попівни скупчилися за матір'ю — тільки їх чорні брови мигтіли із-за неї (Марко Вовчок, VI, 1956, 256); Із-за товстих, оббитих клейончатою шкірою дверей ..не долітало жодного звуку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 59). 2. Уживається на означення зміни місцеположення, переміщення кого-, чого-небудь. Дістає [Іфігенія] з-за олтаря жертовний ніж (Леся Українка, I, 1951, 162); Марія встала з-за прядки й почала додому збиратись (Андрій Головко, II, 1957, 150); Старий Бульба гарячився, гарячився, нарешті розсердився зовсім і встав із-за столу (Олександр Довженко, I, 1958, 220). 3. Уживається на означення місцевості, звідки хто-небудь родом. Коли чував хто о Полкані, То се була його сестра; Найбільш блукали по Кубані, А рід їх вийшов з-за Дністра (Іван Котляревський, I, 1952, 197); Був він родом десь із-за Карпат, ..і звати його було Янош (Олесь Гончар, II, 1959, 30). Причинові відношення 4. рідко. Уживається на означення причини дії. Говорили також, що ніби якийсь парубок із-за ревнощів утопив там [у вирі] свою кохану (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 122). Відношення мети 5. рідко. Уживається на означення того, заради чого відбувається дія. Підборіддя дівчини так непомітно і красиво переходило у шию і не дуже довгу, і не коротку, що вже із-за цього можна було б зацікавитись нею скульпторові (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 6). Об'єктні відношення 6. Уживається на означення особи, предмета, які є приводом до якої-небудь дії. [Саня:] Та й, нарешті, за віщо я думаю каратись за других? Відцуратись радощів життя з-за других — се тяжка кара (Леся Українка, II, 1951, 14); Як півень, коло неї конюх Грицько. Але Калина, видно, стоїть на воротях не.. із-за нього... (Андрій Головко, I, 1957, 304). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 565.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації