Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. НВолын. у.
