Здача

Здача, -чі, ж. Сдача. Дають мені шага грошей, ще й копійку здачі. Грин. III. 402.

1. Дія за значенням здавати, здати 1—8. Здача відгодованої птиці — відповідальна справа. Качок перевозять в обладнаних для цього автомашинах (Колгоспник України, 4, 1962, 24); Вимога про здачу фільму [«Іван»] обов'язково до жовтня була майже нездійсненною.

Підпис під зображенням

Це був мій перший звуковий фільм, знятий на дуже поганій апаратурі (Олександр Довженко, I, 1958, 25); Хоч і Лопух, а, мабуть, знає, Що здача козирів міняє (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 197); Здача змін на ходу; Здача міста.

2. Дія за значенням здаватися 1, здатися 1 1. Здача в полон.

Підпис під зображенням

3. Лишок грошей, що повертається при розрахунку. Внеси мерщій твого п'ятизлотника, я духом примчу горілку, ще й здачу тобі принесу... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 91); Кожного разу Петрик приносив здачі копійка в копійку, доповідав, що скільки коштує (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 194).

Підпис під зображенням

♦️ Давати (дати, накладати, накласти і т. ін.) здачі — відповідати ударом на удар, образою на образу і т. ін. — А-а! — вигукнув Микола і штурхонув брата під бік. — Знайшовся розумний! — Степан дав здачі (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 151); Дав мені один пан у пику, а я причинив двері, щоб свідки не нагодилися, та тоді й наклав йому здачі (Любов Яновська. I, 1959, 288); [Ольга:] За що він тебе вдарив? [Ганя:] Обізвав мене рудою кішкою, а я йому дала здачі (Олександр Корнійчук, II, 1955, 136).