Згоріти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стукстук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
