Звірчувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Звірчувати, -чую, -єш, сов. в. ввертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Скручивать, скрутить. Усі на його і напали, на смерть звертіли і зім’яли. Котл. Ен. 2) Соединять, соединить двѣ доски, планки и пр., просверливъ дыры и вставивъ въ нихъ соединительные шипы. Канев. у.
