Звіркувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. IV. 12.