Звіл
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Звіл, зволу, м. 1) = Зволення. 2) До зволу, по зволу. Сколько угодно. Взялися їсти 1 запивати, варенухивеселухи довелось до зволу, три глеки її стояло рядом поверх полу. Мкр. Н. 38. Гуляв по зволу, веселився. Мкр. Г. 33.
