Звеніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Звеніти, -ню́, -ни́ш, гл. = Дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови:
ДЗВЕНІТИ
1. Видавати високий, деренчливий металевий звук.
// Утворювати чим-небудь такий звук.
2. Звучати дзвінко.
Дзвенить у вухах (у голові) — про відчуття дзвону у вухах (у голові) від напруження, слабості і т. ін. Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89);