Збагатіти

Збагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.

Сучасні словники

ЗБАГАТІТИ, ію, ієш. Док. до багатіти. Пан Грохальський повернувся з-під Москви раптом збагатівши, як це багатство потрапило йому до рук - знав тільки пан Бжеський (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8). Тлумачний словник української мови

Ілюстрації

Цікаві факти або додаткова інформація

1. Слово утворене від основи "багатий", яка має праслов’янське коріння (bogatъ). Це споріднене з іменником "бог", що вказує на зв’язок між багатством і божественною милістю у давніх віруваннях.

2. У давнину слово "багатий" могло означати не тільки заможного, але й людину, наділену якимись рисами чи благами, наприклад, "багатий розумом".

3. Цікаво, що антонімом до "збагатіти" є слово "збідніти", яке також утворене за аналогічним принципом, але зустрічається значно рідше.

4. "Збагатіти" можна не лише матеріально. Наприклад, кажуть: "збагатіти знаннями, досвідом, мудрістю".

5. У народній культурі багатство часто ототожнювалося з чесною працею та мудрістю, але також існував негативний образ "нечесно збагатілих" людей.