Заясля

Зая́сля, ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?»

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАЯ́СЛЯ = ясла.

Я́СЛА, ясел, мн.

1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний, II, 1954, 110); Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (Василь Стефаник, I, 1949, 132); Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини і почав тихенько відчиняти сінешні двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 487).

2. також зі сл. дитячі. Заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років. Галя схудла й зблідла, до ночі засиджуючись в майстерні над проектом міського мікрорайону, де має бути все — житлові будинки, школи, кіно, торговельний центр, сквери, дитсадки та ясла (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 4); Мала сестра дітей у артільних яслах пильнує (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 48).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

ЗАЯ́СЛЯ, ю, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?»

Ілюстрації