Застібка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Застібка, -ки, ж. = Застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗА́СТІБКА, и, жін. Ґудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін. На рукавах, ..де колись були застібки, давно поодлітали ґудзики (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 4); І мати, й дочка однаковими, захопленими очима дивились на сина й брата свого Добриню, торкаючись руками його білої свитки із срібними застібками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 59); // Металеве пристосування для скріплення країв чого-небудь (футляра, оправи книжок і т. ін.). Він потягнувся було рукою до кобури, намагаючись вихопити зброю, але тремтячі пальці ковзали по холодній шкірі, не потрапляючи одразу на застібку (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 13); Вона сердито кинула на підлогу товстий фамільний альбом з старовинними бронзовими застібками (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 90).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. О. 1861. X. 82. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було. Мир. ХРВ. 186.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗА́СТІБКА, и, ж. Гудзик, гаплик, кнопка і т. ін., якими застібають одяг, взуття і т. ін. На рукавах, ..де колись були застібки, давно поодлітали гудзики (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 4); І мати, й дочка однаковими, захопленими очима дивились на сина й брата свого Добриню, торкаючись руками його білої свитки із срібними застібками (Скл., Святослав, 1959, 59); // Металеве пристосування для скріплення країв чого-небудь (футляра, оправи книжок і т. ін.). Він потягнувся було рукою до кобури, намагаючись вихопити зброю, але тремтячі пальці ковзали по холодній шкірі, не потрапляючи одразу на застібку (Шиян, Баланда, 1957, 13); Вона сердито кинула на підлогу товстий фамільний альбом з старовинними бронзовими застібками (Чаб., Балкан, весна, 1960, 90). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 331.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

застібка (пристосування для скріплення чого-н. — на одязі, взутті, сумках, футлярах тощо), защіпка, пряжка, фібула, защібка

Ілюстрації

ЗАСТІБКА.jpg ЗАСТІБКА 1.jpg ЗАСТІБКА 2.jpg ЗАСТІБКА 3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

ЗАСТІБАТИ

ЗАСТІБАТИСЯ

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

За́стібка — пристрій для з'єднання різноманітних елементів одягу, взуття, галантерейних предметів тощо.