Заринати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. заринути и зарну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Чуб. І. 158. Нехай тут зарне́ на дно моря