Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -решся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла. Шевч. 174.
