Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти, -жу, -жеш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Ном. № 6058. Запріг коня вороного та й одвідав. Чуб. V. 661.
