Запечатувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Запечатувати, -тую, -єш, сов. в. запечатати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Ком. І. 14. Писав, писав, та чим иншим запечатав. Ном. № 6082. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Мир. Пов. II. 120. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запечатати — похоронить. Піп запечатав дитину. Вх. Зн. 20.