Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. Рудан. І. 43. І в очах стома́ свічками запалахкотіло. Рудан. І. 77.
