Заминати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам’я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2) — розмову. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову. Левиц. Пов. 316.