Залім
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Залім и зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). Черк. у. Мнж. 180. З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = Завертка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, ми й лишили. Черниг. у. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах лісах, де лежить поламане дерево. Шух. І. 211.
