Заколесник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Каменец. у. Kolb. І. 66. Заколесник загубили і колесо зліта. Св. Л. 74. 2) = Колісник. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач тче полотно. Шух. І. 146.
