Загугни́ти, -гню, -ниш, гл. Заговорить въ носъ, загнусить. Аж ось пан Олексій покинув читати та як загугнить з своїми школярами. Кв. І. 244. І мені Господь послав побратима, загугнив Кривоніс. Стор. М. Пр. 133.