Заграбати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Заграбати, -баю, -єш, гл. = Загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? Піду, як дасьте 8 злотих... Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні. О. 1862. IX. 53.
