Загайка
Зміст
Словник Грінченка
Загайка, -ки, ж. Замедленіе. НВолын. у.
Походження
Слово «загайка» є питомо українським утворенням, що походить від дієслова «загаїти» (затримати, змарнувати час).
Сучасне функціонування
У сучасній українській літературній мові слово «загайка» є архаїчним або діалектним.
Інші значення
Словник української мови "Древослів" Загайка — невеликий гай, лісок, переважно листяний, часто розташований серед поля або поблизу водойми. Загайка — невелика галявина, прогалина в лісі. Загайка — застаріла назва для ділянки лісу, призначеної для вирубки; лісосіка.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови ЗАГА́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що за́три́мка. – Я справна людина, і забарки та загайки в мене не буде, – сказав Никон (І. Нечуй-Левицький); Тепер мав [старшина] без загайки викладати мету свого приходу (П. Загребельний); Він розумів, що кожна хвилина загайки віднімає в нього шанси на перемогу (С. Добровольський).
Портал української мови та культури "Словник" ЗАГАЙКА, и, ж., розм. Те саме, що затримка. Тепер мав [старшина ] без загайки викладати мету свого приходу (Загреб., Шепіт, 1966, 274); Він розумів, що кожна хвилина загайки віднімає в нього шанси на перемогу (Добр., Очак. розмир, 1965, 232).
Ще приклади
"і що таке життя, як не безумство, і віра, як не божевілля, і надія, як не загайка вдару на ешафоті, і кохання, як не штих у рану" ("Невеличка драма" Валер'ян Підмогильний)
"Всяка загайка, моняння й потуги пояснити, яка ти насправді хороша, автоматично роблять тебе співучасницею твоїх нападників, ще заки встигаєш перевести дух." ("Музей покинутих секретів" Оксана Забужко)
Слово з'являється в військових наказах та універсалах, в XVII-XVIII століттях воно вживалось в діловій мові.

