Загадка

Загадка, -ки, ж. 1) = Загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, щоб вишита сорочка; друга загадочка, щоб вишит синій мундир. Грин. III. 629. 2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055. 3) Раст. Erigeron canadensis L. ЗЮЗО. І. 121. Ум. Загадонька, загадочка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗА́ГАДКА, и, жін. 1. Короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба впізнати, відгадати. Сюди [в повне зібрання творів Л. Глібова] входять.. ліричні твори й дитячі загадки віршем (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 255). 2. перен. Що-небудь у природі, житті та діяльності людей, ще не розв'язане або повністю не розгадане, не досліджене. Наша рідна планета все ще залишається багато в чому загадкою (Наука і життя, 4, 1962, 11); Сахно пов'язувала несподіване зникнення Чіпаріу з усіма таємницями й загадками цього навісного маєтку (Юрій Смолич, I, 1958, 88); Гори — це загадка, це велич і таємниця, це бездонні провалля й дикі праліси, швидкі річки й тисячі потоків (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 108). ♦ Говорити (розмовляти і т. ін.) загадками див. говорити. 3. розм., рідко. Завдання, наказ, розпорядження. [Кирило:] А все мені з думки не йде сьогоднішня пайова загадка. Загадав привести кого-небудь з Тхорів, та ще так, щоб ніхто не бачив, як буду вести (Панас Мирний, V, 1955, 141). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 66.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

За́гадка, -ки, ж. 1) = загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, — щоб вишита сорочка; друга загадочка, — щоб вишит синій мундир. Грин. III. 629. 2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055. 3) Раст. Erigeron canadensis L. ЗЮЗО. І. 121. Ум. за́гадонька, за́гадочка.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗА́ГА́ДКА, и, ж. 1. Короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба впізнати, відгадати. Сюди [в повне зібрання творів Л. Глібова] входять.. ліричні твори й дитячі загадки віршем (Коцюб., III, 1956, 255). 2. перен. Що-небудь у природі, житті та діяльності людей, ще не розв’язане або повністю не розгадане, не досліджено. Наша рідна планета все ще залишається багато в чому загадкою (Наука.., 4, 1962, 11); Сахно пов’язувала несподіване зникнення Чіпаріу з усіма таємницями й загадками цього навісного маєтку (Смолич, І, 1958, 88); Гори — це загадка, це велич і таємниця, це бездонні провалля й дикі праліси, швидкі річки й тисячі потоків (Гжицький, Опришки, 1962, 108). ◊ Говори́ти (розмовля́ти і т. ін.) за́га́дками див. говори́ти. 3. розм., рідко. Завдання, наказ, розпорядження. [Кирило:] А все мені з думки не йде сьогоднішня панова загадка. Загадав привести кого-небудь з Тхорів, та ще так, щоб ніхто не бачив, як буду вести (Мирний, V, 1955,141). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 66.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Загадка — метафорическое выражение, в котором один предмет изображается посредством другого, имеющего с ним какое нибудь, хотя бы отдалённое, сходство; на основании последнего и должен отгадать задуманный предмет. В древности загадка средство испытания… … Википедия 2 загадка — Задача, шарада, ребус. См … Словарь синонимов 3ЗАГАДКА — ЗАГАДКА, жанр народно поэтического творчества; краткое замысловатое иносказательное поэтическое описание какого либо предмета или явления, предлагаемое как вопрос для отгадывания. По форме (мерная речь, созвучие слов и рифма) народная загадка… … Современная энциклопедия 4 ЗАГАДКА — ЗАГАДКА, загадки, жен. Иносказательное изображение в короткой формуле предмета или явления, которые нужно угадать; выражение, требующее разгадки. В загадке: не огонь, а жжется разумеется крапива. || То, что непонятно и требует разгадки или… … Толковый словарь Ушакова 5 Загадка — может быть определена как замысловатый вопрос, выражаемый обычно в форме метафоры. По Аристотелю, З. «хорошо составленная метафора». Веселовский рассматривает З. в связи с формулами параллелизма и склонен видеть в ней одночленный параллелизм… … Литературная энциклопедия 6 ЗАГАДКА — сфинкса. Книжн. 1. Задачи, требующие большой сообразительности и остроумия для их решения. 2. Что л. непонятное, загадочное, неразрешимое. БМС 1998, 195. Сфинксова загадка. Книжн. Устар. То же. /em> Восходит к греческой мифологии. БМС 1998, 195.… … Большой словарь русских поговорок 7 загадка — бледная (Минский); жестокая (Бальмонт); мучительная (Л.Андреев); нераскрытая (Белый); туманная (Ратгауз) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913.… … Словарь эпитетов 8 Загадка — Загадка ♦ Enigme Задача, которую мы не в силах решить, но не потому, что она превосходит наши средства познания (тогда это была бы тайна), и не потому, что она не поддается доводам логики (тогда это будет апория), а потому, что она неверно… … Философский словарь Спонвиля 9 Загадка — ЗАГАДКА, жанр народно поэтического творчества; краткое замысловатое иносказательное поэтическое описание какого либо предмета или явления, предлагаемое как вопрос для отгадывания. По форме (мерная речь, созвучие слов и рифма) народная загадка… … Иллюстрированный энциклопедический словарь 10 ЗАГАДКА — жанр народно поэтического творчества; иносказательное поэтическое описание какого либо предмета или явления, испытывающее сообразительность отгадывающего … Большой Энциклопедический словарь 11 Загадка — (евр. хида, сокрытое , сплетенное ). Как и большинство жителей Востока, израильтяне любили загадывать и отгадывать З. В значении З. слово хада встречается в Суд 14:12 19; 3Цар 10:1; 2Пар 9:1. В Иез 17:2 приводится подобная З. притча (Притч 1:6),… … Библейская энциклопедия Брокгауза 12 ЗАГАДКА — ЗАГАДКА, и, жен. 1. Изображение или выражение, нуждающееся в разгадке, истолковании. Загадать, отгадать загадку. Говорить загадками (намёками, чего то недоговаривая). 2. перен. Нечто необъяснимое, непонятное. Где он пропадает это з. Загадки… … Толковый словарь Ожегова 13 ЗАГАДКА — «ЗАГАДКА», Россия США, ПКДиЮФ (Пермь), 1996, цв., 87 мин. Школьный фильм, мелодрама. История десятилетнего мальчика Саши, который живет в обычном городском доме с отцом. Мама погибла при непонятных обстоятельствах несколько лет назад, и никто не… … Энциклопедия кино 14 Загадка — метафорическое выражение, в котором один предметизображается через посредство другого, имеющего с ним какое нибудь, хотябы отдаленное сходство; на основании последнего вопрошаемый и долженотгадать задуманный предмет. В древнейших З. отражалась… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона 15 загадка — ЗАГАДКА 1. способ представления и познания мира в Средневековье; 2. литературный жанр вопросов и ответов, построенных по принципу замедленной метафоры, каламбура или параллелизма; 3. результат логических делений; 4. опосредование между… … Энциклопедия эпистемологии и философии науки 16 загадка — объяснилась • пассив на ся, знание, понимание разгадать загадку • реализация, устранение … Глагольной сочетаемости непредметных имён 17 загадка — — [d=23] Тематики защита информации EN puzzle … Справочник технического переводчика 18 загадка — • большая загадка • великая загадка • непостижимая загадка • сплошная загадка … Словарь русской идиоматики 19загадка — и, ж. 1) Иносказательное описание какого л. предмета или явления, которое нужно разгадать. Примеры загадок: от воды родится, воды боится (соль); висит сито, не руками свито (паутина). [Полина:] Хотите, я вам загадаю загадку?... Что идет без ног?… … Популярный словарь русского языка 20 загадка — ЗАГА´ДКА замысловатое поэтическое выражение, в котором признаки отгадываемого предмета даны в зашифрованном, уводящем в сторону виде. Загадка является своеобразной формой остраннения и строится обычно на принципе замедленной метафоры (вернее… … Поэтический словарь

Ілюстрації

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "BWd5yJUmvwY&t" видео для сервиса "youtube".

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

За́гадка (від слова «гадати» — думати, вгадувати, загадувати) — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі; є в фольклорі всіх народів світу

Визначення

Загадка — це художнє алегоричне зображення якоїсь істоти, предмета або явища шляхом несподіваного зближення її з іншою істотою, предметом або явищем. Хитромудре запитання зазвичай має просту відгадку. Народність жанру підкреслює побутова тематика багатьох загадок, етнічність — часта прив'язка до побуту і реалій життя конкретного етносу, особливості його ментального, матеріального і духовного розвитку, специфіка образного мислення тощо. Особливим різновидом загадок є ребус.

Особливості і призначення загадок

Загадка — своєрідний і дуже давній вид народної творчості. В сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов'язані з культовими обрядами й звичаями, в них помітні сліди первісного світогляду. Вміле відгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі. Загадки служили засобом випробовування мудрості, зрілості людини. Згодом вони втратили свою колишню функцію і використовувались як одна з форм культурної розваги. В передньому слові до збірочки «350 загадок молодим і старим на забаву» (Коломия, 1911) її упорядник А.Онищук писав з цього приводу: «Збереться де гурток людей — чи то на вечерницях у кого, на хрестинах або весіллю, а вже — біля веселих жартів і пісень — сипляться також загадочки одна за одною, наче з рукава. Один загадує, інші думають над розгадкою, дають відповіді, та не все влучні, а він, певний, що ніхто не відгадає, — жартує з присутніх... Але нараз хтось дотепний відгадує, а сам, відгадавши, новою загадкою, як кажуть, заб'є клина своєму попередникові і т.д., забава весело продовжується...» Загадка вживається не лише для активізації пізнавальних можливостей дитини (та й дорослих), практикованих етнопедагогікою, чи гуртової розваги, а й почасти містить у собі філософський зміст («Ой що росте без кореня, / А що біжить без повода, / А що цвіте да без цвіту?»), пов'язується із міфологічним світобаченням: «Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, сльози роняла; / Місяць бачив — не підняв, сонце встало і забрало» (роса).