Завербувати

Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. І. 109.

завербувати — завербува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови завербувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)... Словник синонімів української мови завербувати — ЗАВЕРБУВА́ТИ див. завербо́вувати. Словник української мови в 11 томах завербувати — Завербува́ти, -бу́ю, -єш гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози.

Це слово має нейтральне або книжне забарвлення, але в певних контекстах може звучати іронічно чи негативно, особливо коли йдеться про обманне або таємне залучення. У художній мові часто використовується, щоб показати вплив, маніпуляцію або підбурювання. «Завербувати» — це дієслово, що означає залучити або схилити когось до певної справи, служби чи організації. Спершу воно позначало військовий набір, а тепер уживається і в переносному значенні — переманити, умовити, переконати. Це слово має історичний відтінок, але й нині залишається виразним у сучасній українській мові.

Синоніми: найняти, залучити, переманити, умовити, переконати, приєднати, схилити.

Приклади: «Його завербували до війська ще юнаком.» «Вербувальники їздили по селах і завербували охочих служити.» «Селяни неохоче йшли — але багатьох усе ж завербували.»

https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8