Забовкати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Забовкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить. ЗАБОВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.). Вже забовкав дзвін на службу божу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 176); Село в долині мовчало. І враз забовкав на сполох дзвін (Андрій Головко, I, 1957, 94)

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zabovkaty

Зовнішні посилання