Забовкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Забовкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить. ЗАБОВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.). Вже забовкав дзвін на службу божу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 176); Село в долині мовчало. І враз забовкав на сполох дзвін (Андрій Головко, I, 1957, 94)
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
