Жужель
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖУ́ЖІЛЬ, жужелі, жін. і жужелю, чол. Те саме, що жужелица 1 1. Ніде не буде ні диму, ні газу, ні кіптяви та жужелі(Микола Рудь, Гомін.., 1959, 90); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні, як масті сірійського крамаря (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 15); * Образно. Франко розрізняв дві культури в російському суспільстві — культуру прогресивну і культуру реакційну, яка в його очах була половою і жужелем (Радянське літературознавство, 3, 1957, 52); * У порівняннях. В глибокій борозні Антон зачерпнув шорсткої, як жужіль, землі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 202). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Жу́жель, -лі, ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель. Радом. у. 0
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Жу́жель, лі, ж. = Жужелиця. Земля така суха, як жужель. Радом. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 492.