Житнисько, -ка, с. = Житнище. Вх. Зн. 17.
Словник української мови в 11 тт.
ЖИ́ТНИЩЕ, а, сер. Поле, на якому росло жито. — Оце ми вже поминули житнище, — каже дід Данило, — перейдімо на другі гони (Юрій Яновський, I, 1954, 72).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Вікіпедія
2.Youtobe