Жидок

Жидок, -дка, м. 1) Ум. отъ жид. Жидки сидять та кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Птица Lusciola tithys. Вх. Пч. II. 12. 3) Насѣк. Harpalus ruficornis. Вх. Пч. І. 6. 4) Муравей маленькой породы, свѣтлый, водящійся въ домахъ. К. С. 1883. ІІІ. 669. 5) мн. Жидки. Раст. Agaricus vernalis. евіапрфолдж

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Тлумачення слова у сучасних словниках

Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами. ЖИДИ́, ів, мн. (одн. жид, а, чол.; жидівка, и, жін.). 1. заст. Те саме, що євреї. А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає (Тарас Шевченко, II, 1953, 158). 2. Образлива назва євреїв.

Жид— традиційний слов'янський етнонім для позначення євреїв.Етнонім жид в українській мові, українській культурі та українській історії іноді також вживається, щодо кримчаків та караїмів. A member of the people and cultural community whose traditional religion is Judaism and who trace their origins to the ancient Hebrew people of Israel. a member of a people whose traditional religion is Judaism

Ілюстрації