Жебраний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Жебраний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. Піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида. Подольск. г.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕ́БРАНИЙ, а, е. Який добувається жебранням. Він почепив собі і жінці по дві торби на плечі, палиці в руки, та й пішов з нею в світ по жебраний хліб (Українські народні казки, 1951, 328).
Ілюстрації
|
|
|
