Жартівливий

Жартівливий, -а, -е. Шутливый. Н.-Волын. у. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. О. 1862. IX. 71.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 Словник синонімів, антонімів
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). В Кліщука був лиш один син, Никифір звався, парубок хороший-прехороший, веселий, жартівливий (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 146); До нього однаково линуть і хлопці й дівчата, бо він і дотепний, і жартівливий (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 131); // Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартувати (у 1 знач.). — Ви тут так урядили, ніби сподіваєтеся якихось послів заморських — вже жартівливим тоном промовив господар (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 251); Кидала [Наташа] на Колісника жартівливі погляди своїми чорними очима (Панас Мирний, III, 1954, 277). 2. Який містить у собі жарт, носить характер жарту. Вона часто співала своїх то веселих, то жартівливих, то мрійних пісень (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 161); Зал весело реагує на жартівливі слова академіка (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 199); // у знач. ім., рідко жартівливе, вого, сер. Щось дотепне, смішне. Любі мої читачі! Ви, мабуть, помітили, що в цій книжці є багато жартівливого (Олесь Донченко, VI, 1957, 24).

Словник синонімів, антонімів

ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Коцюбинський); Переходячи на жартівливі пісні, кобзар буквально перевтілювався в іншу людину (І. Шаповал); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців (М. Коцюбинський); Той [Дзвонар] безсовісно дурив їх своїми легкими й веселими словами (М. Стельмах); Тоді дорога спішна, коли розмова потішна (прислів’я).