Жадати
Жадати, -даю, -єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Ном. № 1617. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає. Чуб. V. 54.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех.
1. Відчувати потребу в чому-небудь, прагнути до здійснення чогось, до оволодіння чимось; бажати, хотіти. — Я собі кращого зятя не жадаю, панове ласкаві! (Марко Вовчок, I, 1955, 210); Виснажені тривалою війною, Росія і Польща жадали миру (Історія УРСР, I, 1953, 283).
2. Виражати які-небудь побажання, зичити кому-небудь щось. [Палажка:] Така вже змалку зародилася, — добра нікому не жадає (Панас Мирний, V, 1955, 220); Як хочеться долі і другим жадати, — Тоді пам'ятайте про мене згадати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 424).
3. Домагатися чого-небудь у когось; просити що-небудь. Поставив [боярин] на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Ви наговорили мені стільки незрозумілого й таємного страхіття, що просто-таки налякали мене.. Я жадала б пояснень (Юрій Смолич, I, 1958, 51).
4. Відчувати до кого-небудь нестримне почуття любові.
Словник синонімів Караванського
ЖАДАТИ (чого) бажати, хотіти, мріяти про, ід. у сні бачити що; (добра) зичити; (пояснень) просити, домагатися, вимагати; (любови) згоряти від.
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 501.
