Жада

Жада, -ди, ж. Жажда желаніе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖАДА́, и, жін., діал. Жага (у 1, 2 знач.). — Лепечу, а вас жада, жада, Видно, мучить. В мене є вода! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 164); [Фауст:] Я лиш жадав, задовольняв жаду, 1 знов бажав (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 446). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 501.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

жада - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний жада жади родовий жади жад давальний жаді жадам знахідний жаду жади орудний жадою жадами місцевий на/у жаді на/у жадах кличний жадо жади

Всесвітній словник

Словник синонімів

СПРА́ГА (сильне бажання, потреба пити), ЖАГА́, СМА́ГА́, ЗГА́ГА, ЖАДА́діал.Іноді траплявся колодязь. Татари перші, як володарі, задовольняли свою спрагу (З. Тулуб); Була, кажуть, колись річка Восьмачка, так випила її баба Приймачка... Отака була в баби жага... (О. Гончар); - У роті сохло, душа просила хоч закропитись, хоч раз ковтнути, хоч умочити уста, сухі од смаги (М. Коцюбинський); - От що, Захаре: візьми оцього семигривеника та бігай до бровару за пивом. В горлі мені така згага (А. Кримський); Будуть пити ту воду з жади Покоління грядущі (Д. Павличко).

Ілюстрації