Дітлахи
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дітлахи, -хів, м. мн. = Дітваки. Мнж. 179. Св. Л. 198.
Сучасні словники
ДІТЛАХИ́, ів, мн. (рідко одн. дітлах, а, чол.), розм. Те саме, що діти 1 1, 2 і дитина 1, 2. Я вклоняюсь дітлахам, що на зорці 3 букварями до школи ідуть (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 265); І скільки років жив [Забейко], наче в летаргії, аж раптом цей дітлах дивно й боляче розбудив його (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 59);
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
https://translate.google.com/?hl=ru#uk/fr/%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D1%85%D0%B8
https://translate.google.com/?hl=ru#uk/en/%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D1%85%D0%B8