Діло

Діло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не ’дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. Діла не скільки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. ІІІ. 16. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. Гліб. 77. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. ХС. IV. 18. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Мнж. 8. Жупанина по коліна, пошита до діла. Мет. Так до діла, як свиня штани наділа. Ном. Отся річ доділа. Кв. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін не біло, помию ложки не в діло. ХС. III. 37. Ум. Ділечко, дільце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Нп. Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив. Мет. 232.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

1. Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим і фізичним напруженням. Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); Несімо прапор справи нашої в дужих руках, ..не відділяймо слова від діла... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 170); // Наслідки цієї діяльності. Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам (Іван Франко, IV, 1950, 193); Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло (Андрій Головко, I, 1957, 191).
2. чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа. — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (Панас Мирний, IV, 1955, 251); — Заходь, хто бореться за революцію, за робоче діло..! (Петро Панч, II, 1956, 271); В славних трудових ділах хліборобів України, як сонце у краплині води, відбивається відданість радянських людей любимій Батьківщині, ленінській партії комуністів (Радянська Україна, 4.VIII 1959, 1).
3. розм. Ділова потреба. — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (Іван Котляревський, I, 1952, 108); Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй [молодиці] іти за своїм ділом (Юрій Яновський, I, 1954, 62); // кому, чому, до кого — чого. Відношення, причетність. — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302); Жилося трудно і свинопасом, і чабаном.. Кому там діло — чи він наївся, чи він голодний (Андрій Головко, II, 1957, 389).
4. розм. Що-небудь важливе, істотне, потрібне. — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (Панас Мирний, I, 1954, 294).
5. рідко. Те, що відбулося; те чи інше явище. Слухайте ж, як було діло (Марко Вовчок, VI, 1956, 261); Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів (Олександр Довженко, III, 1960, 79).
6. рідко. Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); // Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи. — Прокурор не буде з ними демократію розводити.. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 140).
7. заст. Промислове або комерційне підприємство. ♦ Бути в ділі; Іти в діло — використовуватися. — Ці апарати три роки тому були в ділі, але не довго послужили, не було путнього механіка (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 16); Велике діло, ірон. — про що-небудь незначне, пусте. А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 107); Грішним ділом див. грішний; Ділом допомагати (прислужуватися) — подавати конкретну допомогу. За Вашу ідею.. я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану (Леся Українка, V, 1956, 133); Діло на мазі — робота, справа налагоджена, не затримується; Діло [не] стоїть за ким — чим — про причини затримки якої-небудь справи. — Ну, то за чим же діло стало? (Андрій Головко, II, 1957, 474); — За платою діло не стане, — сказав Юрій (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 14); Діло робити — працювати, робити що-небудь корисне. Сидить [пані], тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (Марко Вовчок, I, 1955, 29); Яке то трудне діло Кирилик робить; це не те, що телят перейняти.. А це треба.. завчити і памятати (Панас Мирний, I, 1954, 152); До діла — до речі, до ладу що-небудь; по суті. — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка, III, 1952, 593); Звісне діло див. звісний; І ділу кінець див. кінець 1; Каїнове діло чинити — зраджувати, вбивати. [Іван:] Радянська влада — кров нашої крові. Для неї і про рідного сина забудеш, коли цей син.. каїнове діло чинить... (Ярослав Галан, I, 1960, 506); Куди твоє діло — про щось гарне, незвичайне Бачу. — він на пероні. Не у спецівці... в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 66); Мати діло з ким — чим — вступати в які-небудь стосунки з ким-небудь, стикатися з кимсь, чимсь. Мені ніколи не доводилось мати діла з цензурою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 230); На ділі — практичною діяльністю, на практиці. Радянський Союз на ділі довів, що він прагни миру і ділового співробітництва з усіма країнами (Радянська Україна, 26.X 1956, 1); Не буде діла — нічого не вийде, марна справа. — Казала біла, що не буде діла! — підвівся Микола Йосипович (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 568); Не ваше (твоє, його і т. ін.) діло; Не вашого (твого, його і т. ін.) ума (розуму) діло — вас (тебе, його і т. ін.) не стосуються, ви (ти, він і т. ін.) не повинні втручатися. [Данченко:] Та воно начебто це й не ваше діло, пане... (Борис Грінченко, II, 1963, 511); — Не твого ума діло! — гарикнула Текля і одвернулася (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 272); Не діло — не годиться. Так працювать не діло, пошкодиш і собі (Володимир Сосюра, I, 1957, 320); Нема (не було б) діла — ні чого не виходить, не вийшло б. Прикажчик нічого не розумів і коли б не Андрій, не було б діла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 39); Ковалі мене до горна Підведуть — дивися, сила! Хай робота паша чорна, Та без неї нема діла (Павло Усенко, Листя.., 1956, 202); Нема діла кому до кого—чого — не цікавиться хтось ким-, чим-небудь, не мав ніякого відношення, ніяких справ. — Вас горне до себе наука,.. а до життя, до громадських справ — вам немає діла! (Панас Мирний, I, 1954, 351); — Я думаю так,.. я один, і більш мені нема ні до кого діла (Леся Українка, III, 1952, 687); Не стільки того діла — невелика, нескладна справа; Паном діло — розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (Євген Гребінка, I, 1957, 69); — Я б тоді паном діло зажив. Та де тобі, — більше б пана був.. Усе б у садку і сидів та овочі їв (Панас Мирний, IV, 1955, 25); Темне діло див. темний; Чорне діло див. чорний.

Ілюстрації

Цікаво

Російсько-український словник сталих виразів

ДЕЛО

А мне какое дело, что за дело? (разг.). А мені що до того?; а мені яке діло?; а мені якого батька горе?; а мені який клопіт?; от мені великий клопіт!

Без дела не входить. Без потреби не заходити.

Ближе к делу. [Ближче] до діла (до суті); без зайвих подробиць.

Браться за дело. Братися до діла (до роботи, до праці); ставати до праці (до діла, до роботи).

Браться за дело, не стоящее того. Братися за діло, яке не варте того; руки поганити.

Браться не за своё дело. Не за своє діло (не за свою справу) братися; (розм.) шитися не в своє діло.

Быть в курсе дела. Бути в курсі справи; бути поінформованим.

Вам до меня и дела нет. Вам про мене й байдуже; вам до мене і діла нема[є].

Везде испортишь дело. Скрізь попсуєш (зіпсуєш) діло (справу); (образн.) куди не підеш, то золоті верби ростуть.

Вести дело (юр.). Провадити справу.

Вести дело к тому (так), чтобы... Вести до того, щоб...; гнути на те, щоб...

Виданное ли, слыханное ли дело? Чи ж видана, чи ж чувана [це] річ?; чи чувано, чи видано?; де це видано, де це чувано?

Возбудить дело против кого. Порушити (розпочати, зачати) справу проти кого; зачати (заложити) позов проти кого; піти у позов проти кого.

Вот это дело! Оце діло!; оце воно!; оце так!; то є щось; (іноді) оце до ума!

В самом деле. Справді; (іноді) дійсно.

Все употребить в дело. Усе зробити; на всі способи братися, узятися.

В том-то и дело. Отож-то; отож-то й є; то ж то й воно; то ж бо то й; не що-бо й що; тим-бо й ба; не то ж бо то й що; (зниж.) не по чім б'є, як не по голові.

В чём дело? У чому річ; про що річ?; у чім сила?; про (за) що йдеться?; що сталося?

Выходит дело, что (разг.). Виходить, що; кладеться на те, що.

Главное дело. Головна (найголовніша) річ; головне (головно).

Говорить дело. Казати (говорити) до діла (до пуття); казати (говорити) по суті; мовити до речі.

Горное дело. Гірництво.

Грешным делом. На жаль; признатися.

Громкое дело. Голосна (гучна) справа; сенсаційна справа (сенсація).

Да и в самом деле. Та й справді; та воно й правда.

Дела, дела, как сажа бела. Живемо, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне. Пр. Впав у біду, як курка в борщ. Пр.

Дела идут к лучшему. Справи (діла) покращали (повернули на краще).

Дела нет до чего. Байдуже про що (до чого).

Дела тайные. Таємні діла (справи); таємнощі.

Дело во времени. Йдеться про час; залежить від часу.

Дело вот в чём. Річ (справа) ось (от) яка (ось, от у чім, у чому).

Дело в том, что... Річ у тім, що...; ідеться про те (за те), що...

Дело в том, чтобы... Ідеться за те (про те), щоб...

Дело в шляпе (разг.). Справу (діло) полагоджено (зроблено); (образн. нар.) рибка в сітці!

Дело дрянь, табак (разг.). Погане діло; погана (кепська) справа.

Дело житейское, обыкновенное. Світова, звичайна річ.

Дело за вами (разг.). Тепер ваша черга (ваш ряд, за вами черга); діло (справа) за вами.

Дело идёт к осени. Ідеться (береться) до осені; кладеться на осінь; надходить (наближається) осінь.

Дело мастера боится. Діло майстра хвалить. Пр. Дільника і діло боїться. Пр. Що вхопить, то зробить. Пр. Добра пряха й на скибці напряде. Пр. В умілого й долото рибу ловить. Пр. На що гляне, так тобі й учеше. Пр. Майстер зна, що кобилі робити. Пр.

Дело не в том. Не про те (не за те) річ; не в тім річ; не в тім сила.

Дело не выйдет (разг.). Нічого з того не буде (не вийде); (образн.) з цього пива не буде дива.

Дело не клеится. Діло (справа) не йде в лад (не ладиться).

Дело не медведь (не волк) — в лес не убежит. Діло не вовк (не заєць) — нікуди не втече. Пр. Сиди, Векло, бо ще не смеркло. Пр. Як до діла, так і сіла. Пр. Гуляй, тато, — завтра свято. Пр.

Дело нешуточное. Це (то) не жарт; (розм.) непереливки.

Дело обстоит так. Справа стоїть так; діло таке.

Дело обычное. Звичайна річ.

Дело подходит к концу. Справа (діло) доходить кінця; справа (діло) наближається до кінця.

Дело подходящее. [Це] діло підходить кому; на руку (наруч) кому; (образн.) на руку ковінька кому.

Дело по обвинению кого в чём. Справа про звинувачення (обвинувачення) кого у чому, за що.

Дело привычки. Звичка; звичай.

Дело твоих рук (разг.). Діло (справа) твоїх рук; то твоя праця (робота).

Дело только в том, чтобы... Ідеться тільки про (за) те, щоб...; річ тільки про те, щоб...

Делу время, потехе час. Коли почав орати, так у сопілку не грати. Пр. Попрацюй уліті (улітку), відпочинеш узимі (узимку). Пр. Іди в гості сміло, як не жде дома діло. Пр.

Его слова не расходятся с делом. Його слова не розходяться (не розминаються) з ділом; він що скаже, те й зробить; (образн.) сказав, як зав'язав.

Ее (его) дело молодое (разг.). Вона (він) молода (молодий).

Если уж до чего дело дойдёт. Коли вже до чого (до того) дійдеться; як до чого (до того) ряд дійде.

За дело он наказан (разг.). Він заслужив на кару; по заслузі (за діло) покарано його.

За малым дело стало (разг.). Малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає).

За ним дело не станет (разг.). За ним діло не стане; його не доведеться чекати.

Золотых дел мастер. Золотар.

Джерела та література

"Діло" - газета
Словник української мови
Слово і Діло

Зовнішні посилання

«Діло» - провідне видання Галичини: її перший, найстаріший і протягом багатьох років єдиний щоденник (перший номер вийшов 14 січня 1880 року); офіційний орган Українського національно-демократичного об'едіненіяruuk (УНДО). На початку 1920-х років через цензурні переслідувань видання часто змінювало назву: «Громадська думка», «Українська думка», «Український вісник», «Громадський вісник», «Свобода».

Виходив у 1880-1939 роках. Періодичність: 1880-1882 роках - двічі в тиждень, в 1883-1887 - тричі на тиждень, з 1888 - щодня.

Редактори: Володимир Барвінський (1880-1883); через А. Горбачевський, І. Белей, В. Охримович, М. Желєзняк та інші.

У 1881-1906 роках при «Справі» виходила «Бібліотека найвідоміших повістей» (вийшло 74 томи), в 1936-1939 роках - "Бібліотека« Дела »" (48 томів).

З часу своєї появи «Дело» відстоювало ідеологію народної партії, з 1886 року - товариства «Народна Рада», з 1899 року - національно-демократичної, пізніше трудової партії, з 1925 року - Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО). Хоча газету асоціювали зі згаданими ідеологіями, проте газета часто виступала з критикою партійного керівництва.