Дідунь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дідунь, дідуньо, -ня, м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершего татуня. Чуб. ІІІ. 28. Ум. Дідунечко. Чуб. V. 1130. 2) Дідунь. Насѣк. Dorcadion bolosericeum. Вх. Зн. 78.