Дігтяр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дігтяр, -ра, м.
Сучасні словники
ДІГТЯ́Р, а, чол. Той, хто виготовляє або продає дьоготь. Тут можна було зустріти.. полупанків, котрі з дігтярів, чумаків.. повиводили своїх дітей у «люди» (Панас Мирний, II, 1954, 259).
Орфографія словоформи
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| називний | дігтяр | дігтярі |
| родовий | дігтяра | дігтярів |
| давальний | дігтяреві, дігтяру | дігтярам |
| знахідний | дігтяра | дігтярів |
| орудний | дігтярем | дігтярами |
| місцевий | на/у дігтярі, дігтятеві, дігтяру | на/у дігтярах |
| кличний | дігтяре | дігтярі |
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/dightjar https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%96%D0%B3%D1%82%D1%8F%D1%80