Дядьо

Дядьо, -дя, м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех.

Сучасні словники

ДЯДЯ, і, рідше ДЯДЬО, я, ч., розм. Те саме, що дядько 1, 2. - Приїхав у гості до нас дядя з міста, мамин брат (Вас., II, 1959, 475); Школярі молодших класів називали його дядею Мишею (Трубл., II, 1955, 11); - А дядя Котовський іще раз приїде? еге ж приїде до нас? - задерши голови до Кузя, допитувались сестрички (Тич., І, 1957, 260).

Ілюстрації

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=дядя