Дутися
Дутися, -дмуся, -дмешся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Гліб. Дмись не дмись, волом не будеш. Ном. № 2506. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Грин. ІІІ. 186. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Радом. у. Дметься, як шкура на огні. Ном. № 13533.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДУТИСЯ, дуюся, дуєшся і дмуся, дмешся; мин. ч. дувся, дулася, лося; мн. дулися; наказ. сп. дмися, дмімося, дміться; недок., розм.
1. Наповнюватися повітрям; роздуватися, надуватися. Не слуха Жаба, дметься гірш, Все думає, що стане більш (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 45); Подоляк дувся і робив страшні очі (Олесь Гончар, III, 1959, 230); // Підніматися вверх, розтягуватися, розширюватися внаслідок збільшення об'єму. Плугам оре і в праці рветься, а панське черево отак аж дметься! (Номис, 1864, № 1144); [Марта (співав..):] Із-за хмари дрібен дощик, Аж бульбашки дмуться (Степан Васильченко, III, 1960, 105); Піняві хвилі Дніпрові дулись І берег високий лизали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 70).
2. перен. Набирати поважного вигляду, триматися зарозуміло, гордовито. Багатая, губатая, Та все вона дметься, А бідна.. К серцю пригорнеться! (Народна лірика, 1956, 214); Чим начальник дурніший, тим він гордіший, і знай дметься, мов шкураток на вогні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 178); Тремтить і дметься, мов на троні, Кривавий Франко, мов павук (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 113).
3. перен., на кого — що. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; сердитися, ображатися. [Захарко:] Не зачіпай, сину, Степаниди. Її батько й досі на нас дметься! (Марко Кропивницький, II, 1958, 154); Вона чогось почала на мене дутися, а потім стала дружити з іншим хлопцем (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 55).
4. тільки дуюся, дуєшся, фам. З азартом, з захопленням грати в яку-небудь гру. — Ну, як же він там? — Нібито в карти дується на всю (Андрій Головко, II, 1957, 47).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 442.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
.Фразеологізми
Фразеологізми, що можуть означати слово дутися(ображатися):
1.Важким духом дихати.
2.Губи квасити.
3.Губи копилити.
4.Козиря гнути.
5.Мухи в носі грають.
Іншими мовами
1.Дути - (eng) blow (to move and make currents of air, or to be moved or make something move on a current of air).
2.Дутися - (eng) pout (to push the lower lip forward to show you are annoyed, or to push both lips forward in a sexually attractive way).
1.1.Дути - (esp) soplar.
2.2 Дутися - (esp) ofender/ofenderse.
Джерела та література
https://www.youtube.com/watch?v=6tpcyXp7tcM
https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/blow
