Дубище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дубище, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Сучасні словники
ДУБИ́ЩЕ, а, сер. Збільш. до дуб 1. * У порівняннях. Дідуган став тут, мов дубище над кручею (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 382).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 429.
Ілюстрації
|
|
|
|
