Дряготіти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дряготіти, -гочу, -тиш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. См. Дрягтіти.