Дровник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дровник, -ка, м. Дровянной сарай.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДРОВНИК, а, чол., розм. Приміщення для дров. Чолов'яга порався коло дровника, беручи поліно за поліном і кладучи під сокиру (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 105).

Ілюстрації

Дровник.jpg Дровник2.jpg Дровник3.jpg