Дощ

Дощ, -щу, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. Дощ аж пищить, дощ як відром іллє, дощ як з коновки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. Дощ — як крізь сито. Мелкій дождь. Мнж. 164. Курячий дощ, з сонцем дощ, свинячий дощ, сліпий дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. Ум. Дощик, дощичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощикунакрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. Ув. Дощище.

Сучасні словники

Матеріал з Вікіпедії

Дощ — рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром понад 0,5 мм.

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Дощ, у, чол.
1. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 96); Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Леся Українка, III, 1952, 483); * Образно. Із очей у хлопця — дощ (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 92); * У порівняннях. Кулі сипалися, як дощ (Юрій Смолич, I, 1958, 99).
Дощ, як з відра — великий, сильний дощ. Зараз такий йде дощ, як з відра (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 310); Курячий (свинячий) дощ — краплистий короткочасний дощ у сонячний день.
Золотий дощ — великі несподівані прибутки. Кривдно було слухати Валерикові, що Мурашкова велика вода проллється золотим дощем насамперед на довколишніх степових магнатів (Олесь Гончар, Таврія... 1957, 176); Як свиня в дощ — брудний, неохайний. [Охрім:] Чепурний, як свиня в дощ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 384).
2. перен., чого, з означенням. Про велику кількість того, що падає, сиплеться. І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); Квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфетті (Юрій Смолич, II, 1958, 115); Кулемет «малютки» [танкетки] засипав її [фашистську колону] свинцевим дощем (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 12).
3. у знач. присл. дощем. Великим потоком; так, як дощ. Сухе листя дощем спадало з дерев (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 57); Навкруг бджола в гречки духмяні Барвистим падає дощем (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 61).

Словопедія. Орфографічний словник української мови

дощ, іменник чоловічого роду.

Словопедія. Українсько-російський словник

дождь
з дощу та під ринву — погов. из огня да в полымя.

Словопедія. Словник синонімів

д. дощовиця, моква; (як з відра) злива, (з громом) гроза; (дрібний з туманом) мряка, мжичка, мигичка, мрячка; (дощова погода) сльота, д. плюта; (питань) потік, град; дощик, дощичок.

Словопедія. Словник синонімів Полюги

(сильний) розм. злива, хлюща, хлющ.

Словопедія.Фразеологічний словник української мови

з дощу́ та під ри́нву. Від однієї небезпеки, біди до ще гіршої. З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З усн. мови).
золоти́й дощ. Великі прибутки; гроші. Кривдно було слухати Валерикові, що Мурашкова велика вода проллється золотим дощем насамперед на довколишніх степових магнатів (О. Гончар).
як (мов, нена́че і т. ін.) гриби́ пі́сля дощу́, зі сл. рости́, з’явля́тися, виника́ти і т. ін. Швидко й у великій кількості. Товариства виникали тоді по селах, буквально як гриби після дощу (В. Минко); Рослияк гриби після дощу пансіонати, звідусіль їхали сюди (у Трускавець) грошовиті люди (З журналу). як гриби́ по дощі́. Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі (М. Коцюбинський). як (нена́че) гриби́. Полки партизанські ростуть як гриби... (І. Нехода); Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний); Неначе гриби, підростають онуки, і повниться ними — нівроку — мій рід (О. Білаш); // зі сл. шви́дко. Дуже інтенсивно. Не ростуть (будинки) так швидко, як гриби після дощу, однак .. ясно, що прогрес у цій важливій справі є (З газети).
як (мов, ні́би і т. ін.) сніг (дощ) на го́лову (з я́сно́го не́ба), зі сл. па́дати, упа́сти і под. Зовсім несподівано; раптово. На світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський); Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний); Докійка здивовано глянула на подругу.— Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихо, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський); Неждано-негадано, мов сніг наначальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький).
як свиня́ в дощ, ірон. 1. зі сл. чепурни́й. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (чепурний). (Охрім (до Гордія):) Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький). 2. зі сл. велича́тися. Дуже, у великій мірі. Вона чваниться, величається, як свиня в дощ(З усн. мови).

Словопедія. Універсальний словник-енциклопедія

вид атмосферних опадів, що складається з крапель води діаметром 0,5-5 мм.

Словники України on-line. Словозміна

Відмінок	Однина	Множина
Називний	дощ	дощі́
Родовий	дощу́	дощі́в
Давальний	дощу́, доще́ві	доща́м
Знахідний	дощ	дощі́
Орудний	доще́м	доща́ми
Місцевий	на/у дощі́, дощу́	на/у дощах
Кличний	до́щу	дощі́

Словники України on-line. Синонімія

ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ [ХЛЮ́ЩА], ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм.(сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею). Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Післядощу того уся земля цвіте (М. Рильський); Брели [переселенці] примарами - вдень, вночі, в дощовицю, заметіль (В.Бабляк); - Я вмру восени, в саму хляпавку (Лесь Мартович); Ще падають перші краплини дощу.., чути шум зливи, щоневблаганно насувається на слободу (А. Шиян); Ідуть дощі - Густі хлющі, Почався листопад (П. Воронько); Липеньпочався хлющею. Розлилася гнила Пляшівка по рівнині (Р. Іваничук); Легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літомпісля заливи (І. Нечуй-Левицький); - Федоре! Іди ради Бога скоріше! - стоячи на ливні-дощі, кричить Уляна (ПанасМирний); Дощ як поросне..! Справжнісінький проливень (І. Вирган); А хвища не вгавала, і Янкович подумав, що у Бескидахзавжди знайдуться вітер і вода (Є. Куртяк); Б'ють плови весняні, ричать громом гірські верхи (М. Коцюбинський).
МРЯ́КА (дуже дрібний і густий дощ), МЖИ́ЧКА, МРЯ́ЧКА розм., СЛЬОТА́ розм., МЖИ́ЦЯ діал., МЖА діал. Осінній вечір ужерозтанув і в купе заглядала темна мряка дощової ночі (М. Хвильовий); Близько тижня з осінніх обложних хмар сіяласьдрібна мжичка (Є. Гуцало); Мокрий вітер обсипав обличчя мрячкою (П. Панч); Над приволзькими степами гули холоднівітри. Часом падав сніг, мжичила сльота (С. Олійник); Мжиці зажурені звуки і на землі, й по дахах! (М. Драй-Хмара);Надворі була темна осіння ніч із чорними хмарами і холодною мжею, що залітала у вікно і осідала на руки і обличчядрібними бризками (Григорій Тютюнник).